Тестохикли

Динамічна мережа – це змінна структура суспільно-політичних організацій, яка упорядковує та утримує у безконфліктному стані взаємодію усіх своїх членів шляхом їх циклічної реструктуризації у малі групи різного функціонального призначення за певним алгоритмом, що забезпечує вироблення, узгодження і прийняття колективних рішень учасниками у позиціях «рівний з рівним», а виконання – у множині тимчасових ієрархічних проектних, виконавчих та процесних груп з відповідальними виконавцями на чолі.

У нашій попередній публікації було представлено основні засади побудови політичної партії зі змінною структурою, серед яких для подальшого аналізу слід виділити наступні: 1) її базовою ланкою має бути обласний осередок, загальні Збори членів якого являють собою колективний організаційний Суб’єкт — найвищий керівний орган у складі всіх членів партії в області, що збирається не рідше одного разу на місяць та виробляє і приймає рішення зі всіх питань діяльності організації; 2) методологією діяльності такого Суб’єкта має стати циклічне нормативне планування, яке полягає у вільному виборі засобів, завдань, цілей та ідеалів і є аналогом стратегічного планування в бізнесі; 3) фінансування роботи загальних Зборів обласного осередку як колективного організаційного Суб’єкта має відбуватися лише за рахунок членських внесків, а фінансування виконання прийнятих рішень тимчасовими виконавчими, проектними і процесними групами має відбуватися шляхом залучення коштів з різних доступних легальних джерел на засадах проектного і процесного менеджментів.

Тема грошей є надзвичайно дражливою у політиці – вважається, що влада і гроші нерозривно пов’язані і у своїй сукупності змінюють поведінку політиків у гіршу сторону, а це дає підстави для закріплення у соціальній свідомості негативної установки: «політика – то брудна справа».

Очевидно, що питання отримання і розподілу коштів не омине жодної політичної організації. Тому ще на етапі задуму створення політичної організації зі змінною структурою необхідно виробити адекватні засади її фінансування, враховуючи надмету — на практиці змінити згадану вище негативну установку на позитивну: «політика – справа порядних і компетентних громадян, для яких є великою честю займатися нею». Це означає, що в таких політичних організаціях гроші мають припинити виконувати роль інструменту розбещення і моральної деградації політиків. Вони, разом із комплексом інших — нематеріальних мотивацій, повинні стати стимулом для особистісного зростання усіх членів, підвищення їх компетентності, спонукати до проявлення найкращих зразків людської поведінки.

Зазвичай у нових політичних організаціях питання фінансування розглядається і реалізується в умовах гострого дефіциту коштів на задоволення навіть елементарних потреб – від купівлі канцтоварів до оренди приміщення для партійного офісу. Класична політична партія змушена розвиватися в умовах жорсткої економії, дуже часто лідери знаходять напівлегальні та нелегальні схеми фінансування, що накладає на них певні зобов’язання. Це впливає на структуру політичної організації – для контролю над рухом коштів лідери змушені концентрувати владу у своїх руках шляхом вибору і побудови організації на базі централізованої ієрархічної структури. Брак коштів приводить до того, що при досягненні партією певної електоральної ваги її ріст зупиняється внаслідок нездатності самостійно подолати штучний фінансовий бар’єр у вигляді надвисокої оплати за доступ до ЗМІ. Його подолання можливе лише внаслідок отримання значних фінансових ресурсів, що робить політичну організацію повністю залежною від фінансових донорів, якими в реальних українських умовах є олігархічні клани. Прямим наслідком наявності надвисоких фінансових бар’єрів доступу до ЗМІ є віртуалізація української політичної системи, що дозволяє олігархічним кланам проводити до Верховної Ради цілком підконтрольні їм фейкові партії, у яких відсутні реальні осередки і члени, які могли б мати і відстоювати власну незалежну позицію.

Все це обумовлює необхідність диверсифікації фінансування політичної організації зі змінною структурою, обсяг якого мав би не поступатися обсягу фінансування партій існуючими олігархічними кланами. Таке паритетне фінансування є можливим у двох випадках: коли фінансування політичним партіям надає держава, яка одночасно регулює максимально дозволений обсяг залучених фінансових ресурсів з інших джерел, або коли кошти залучаються у вигляді пожертв від великої множини незалежних представників середнього класу та організацій середнього і малого бізнесу. Марно очікувати на законодавче запровадження фінансування політичних партій державою від Верховної Ради України, яка контролюється існуючими олігархічними кланами. Тому ініціатори створення політичних організацій зі змінною структурою на даному етапі змушені зосередитися на залученні фінансування своєї діяльності шляхом збору пожертв від множини неолігархічних джерел.

Для вироблення принципів такого фінансування здійснимо аналіз задач, які політичній організації доведеться вирішувати на стадії свого Розквіту – коли легальний притік фінансових і матеріальних ресурсів від членів партії, спонсорів, грантодавців і прихильників перевищуватиме їх потребу. Очевидно, що в таких умовах головними викликами для організації стають легітимний, чесний, справедливий розподілу надходжень і максимально ефективне освоєння отриманих ресурсів. Причому у прозорому і ефективному використанні залученого фінансового ресурсу в першу чергу зацікавлені самі його донори, кожен з яких поодинці не спроможний проконтролювати цільове використання наданих ним коштів.

Це означає, що вже на самому початку створення політичної організації її будова, алгоритми діяльності, формальні і неформальні правила взаємодії членів організації та її підрозділів мають включати відповідні організаційні інструменти, які б забезпечили впровадження прозорого і ефективного використання залучених ресурсів.

Для визначення принципів розподілу та ефективного використання фінансових ресурсів здійснимо аналіз прав і обов’язків членів базового – обласного осередку політичної організації зі змінною структурою – динамічною мережею. Разом з тим вважатимемо, що структурна подібність обласного осередку і Центрального координаційного органу обумовить тотожність прав і обов’язків їх членів.

1. Член обласного осередку політичної організації зі змінною структурою має право і обов’язок:

1.1. Брати участь у загальних Зборах осередку, на яких він може виробляти і висловлювати свою власну позицію з будь-яких питань партійної життєдіяльності, вільно і відкрито обговорювати її разом із висловленими позиціями інших учасників.

1.2. Брати участь у виробленні та прийнятті шляхом голосування усіх рішень загальних Зборів, а також у колективному здійснення стратегічного планування діяльності осередку: виробленні Мети, Місії, Цінностей, Стратегій, Дерева Цілей, формуванні відповідних виконавчих, проектних і процесних груп.

1.3. Брати участь у виробленні плану діяльності і бюджету тих виконавчих, проектних і процесних груп, до складу яких він зголосився.

1.4. Брати участь в навчальних заходах для членів партії.

1.5. У реальному часі, але не рідше ніж раз у квартал здійснювати оцінку діяльності членів партії, що належать до визначених Статутом груп (призначених або обраних керівників, представників профільних груп у Всеукраїнському координаційному органі, депутатів, чиновників, тощо) та усіх підрозділів обласного осередку, в т.ч. профільних груп за напрямками діяльності.

2. Член політичної організації має право:

2.1. Отримувати в реальному часі доступ до повного обсягу внутріпартійної інформації на загальних Зборах, через організаційний сайт і шляхом електронної розсилки.

2.2. Брати участь у якості асоційованого учасника в роботі будь-яких інших виконавчих, проектних та процесних груп, окрім тих, до складу яких він зголосився, а також, долучатися до їх роботи на постійній основі за погодженням керівника чи координатора такої групи.

2.3. Бути призначеним керівником чи координатором виконавчих, проектних або процесних груп.

2.4. Бути обраним чи призначеним на інші посади в партії, що визначені Статутом (наприклад координатор чи голова обласної міської, районної організації, якщо такі передбачено з метою приведення Статуту у відповідність до чинного законодавства).

2.5. Бути делегованим до участі в роботі Всеукраїнського координаційного органу від своєї профільної групи.

3. Обов’язки члена політичної організації:

3.1. Сплачувати членські внески.

3.2. На початковому етапі життєдіяльності організації брати участь в роботі щонайменше однієї,а в подальшому, за рішенням загальних Зборів обласного осередку, двох чи трьох груп різного типу із перелічених нижче:

3.2.1. Тимчасових виконавчих груп, які здійснюють заходи по реалізації оперативних або тактичних цілей обласного осередку (вуличні акції, вибори, організація масових заходів, агітаційна робота з електоратом).

3.2.2. Проектних груп, які виробляють інтелектуальний продукт в рамках реалізації оперативних або тактичних цілей базового обласного осередку (аналітична діяльність, вироблення концепцій та проектів законодавства, тощо).

3.2.3. Процесних груп, які забезпечують життєдіяльність організації — здійснюють сервісні, адміністративні чи контрольні функції.

Аналіз прав і обов’язків членів політичної організації зі змінною структурою з врахуванням вказаних на початку публікації основних засад її побудови дозволяє зробити наступні висновки:

1. Участь членів політичної організації у загальних Зборах обласного осередку, які являють собою організаційний Суб’єкт обласного рівня, і виконання ними пов’язаних зі Зборами функцій є безоплатними. Більше того, підготовка і проведення загальних Зборів осередку фінансується однаково кожним членом шляхом сплати щомісячних внесків.

2. Діяльність членів партії, а також залучених прихильників та експертів в рамках виконавчих, проектних і процесних груп може бути як безоплатною, так і може оплачуватися за умови наявності затвердженого на загальних Зборах бюджету. Розмір оплати має залежати від обсягу і якості виконаних робіт та визначатиметься фінансовими можливостями організації на кожному етапі її розвитку. Очевидно, що оплата праці стене важливим чинником підвищення ефективності та якості роботи тимчасових виконавчих підрозділів політичної організації на засадах проектного менеджменту, сприятиме посиленню виконавчої дисципліни їх учасників.

3. Легітимний, чесний, справедливий розподіл наявних коштів між різними виконавчими, проектними і процес ними групами мають здійснювати загальні Збори обласного осередку на підставі результатів попередньо проведеного нормативного (стратегічного) планування. Тобто розподіл наявних коштів має відбуватися між групами, які створені для досягнення колективно визначених пріоритетних цілей (стратегічних пріоритетів) на підставі розроблених і поданих їх керівниками (координаторами) планів діяльності та сформованих ним нульового і оптимального бюджетів. Причому коли нульовий бюджет не передбачає жодних коштів на оплату праці, то оптимальний бюджет може передбачати витрати коштів на оплату праці як членів партії, так і залучених експертів, прихильників, фахівців, а також на оплату послуг організацій-контрагентів. Таким чином діяльність виконавчих груп здійснюватиметься за будь-яких обставин, проте з різною результативністю, а обсяг виконаних робіт визначатиметься реально отриманим бюджетом. Бухгалтерський супровід оплати праці має здійснюватися у відповідності до чинного законодавства.

4. Члени обласного осередку можуть в реальному часі контролювати фактичний вклад кожного учасника виконавчих, проектних і процесних груп, а також відповідність цього вкладу виплаченим коштам і припиняти фінансування у випадках неналежного використання коштів шляхом ініціювання та прийняття відповідних рішень під час Загальних зборів на етапі доповідей керівників та координаторів виконавчих, процесних та проектних груп.

Очевидно, що на етапі створення та становлення політичної організації і формування суб’єктності її Центрального координаційного органу та обласних осередків в умовах відсутності у достатній кількості фінансових ресурсів, більша частина виконавчих, проектних та процесних груп буде працювати в рамках нульового бюджету, залучаючи власний ресурс.

До моменту налагодження роботи загальних Зборів обласного осередку чи Центрального координаційного органу, засвоєння усіма членами відповідної організаційної культури та переходу колективної діяльності в робочий режим, що забезпечує набуття і утримання Зборами суб’єктності, рішення по розподілу наявних фінансових ресурсів мають приймати ті ініціатори створення осередку чи організації, що залучили власний фінансовий ресурс чи ресурс зовнішніх донорів, отриманий під свою відповідальність.

Фінансування діяльності обласних осередків з Центру в політичній організації зі змінною структурою не передбачено. Навпаки, обласні осередки мають виділяти кошти на організацію діяльності Центрального координаційного органу. Такий підхід з одної сторони робить обласні осередки політичної організації цілком незалежними і автономними, а з іншої – перекладає на них відповідальність за фінансування власної діяльності, що змусить їх в реальному часі визначати і системно захищати інтереси представників середнього класу та організацій малого і середнього бізнесу – потенційних фінансових донорів.

У такий спосіб будуть створені умови, коли доступ до фінансування має КОЖЕН член партії за умови:

— якщо він бере участь в роботі виконавчої, проектної або процесної групи, яку створено під час реалізації циклу стратегічного планування і визнано пріоритетною загальними Зборами обласного осередку (або Зборами членів Центрального координаційного органу);

— якщо для забезпечення діяльності цієї пріоритетної групи загальними Зборами затверджено представлений її керівником (координатором) бюджет і виділено передбачений ним обсяг коштів або ухвалено рішення про можливість отримання і освоєння залученого ззовні окремого фінансування;

— якщо розподіл обов’язків по реалізації проекту у підготовленому плані діяльності групи, що поданий її керівником (координатором) і затверджений загальними Зборами, передбачає участь даного члена в виконанні певного обсягу робіт та отримання за це винагороди.

Очевидно, що ефективність політичної організації напряму залежить від кількості часу, який її члени затрачають на партійну діяльність. Тому є бажаною ситуація, коли значна частина членів партії віддає на неї 100+ відсотків свого робочого часу. Тобто в ідеалі партія має намагатися стати кадровою політичною організацією, значна частина членів якої працює на професійній основі за пристойну оплату.

Політична діяльність в організаціях зі змінною структурою з фінансуванням на представлених вище засадах заохочуватиме УСІХ членів партії до постійного підняття рівня їх компетентності, спонукатиме проявляти свої кращі людські якості в рамках засвоєної нової організаційної культури, відкриє кожному члену партії перспективу кар’єрного росту всередині організації чи у місцевих або центральних органах влади, створить умови для набуття нових знань і компетенцій, забезпечить особистісне зростання і достойну матеріальну винагороду за свій вклад у роботу виконавчих, проектних і процесних груп.

Последние свежие новости дня